Автор не може уникнути впливу його власного життя на зміст створюваних текстів. Статті обов’язково повинні бути носіями ідеології, і політика тут ні при чому. Без ідеї думка порожня, без думки не живе слово, тому ідеологічна наповненість тексту – умова того, що зміст безперешкодно просочиться в розум читачів, народжуючи грона смислів і видозмінюючи вихідну інформацію у відповідності з світосприйняттям реципієнта.

Копірайтинг: писати своє життя, а не описувати його!

Автор не живе в умовах соціальної стерильності, він піддається різним впливам, найпершим і найсильнішим з яких є власний досвід життя і боротьби. Досвід включає придбані знання, уміння і навички, заслуги і багаж вражень чуттєвої та емоційної сфери, перетворений продукт розумової «перетравлення» прочитаних книг, журналів, наукових праць та іншого друкованого різноманіття. При всій важливості особистого досвіду, його не можна включати в творчий проект цілком, в «сирому», необробленому вигляді. Нікого не цікавить документалістика з особистого архіву безіменного для широких мас людини, але всі із задоволенням прочитають художньо перетворений текст з вкрапленнями «життєвих перипетій» і «особистих переживань».
Опис – це перший вид текстів, з якими працюють в школі. Він досить простий, лінійний за структурою, не викликає різночитань при трактуванні сенсу. За великим рахунком, це те, що відповідає гаслу «що бачу, те й пишу». Міркування і роздуми на певну тему предмет вивчення для старшого шкільного віку: при роботі над викладом своїх думок потрібно включити мозок і логіку, підтягти знання з граматики, орфографії та пунктуації, заодно згадати про правила пристойності й літературної мови. «Рафіновані» письмові роботи, створені за всіма правилами, не є тим, що шукає думаючий читач: йому не цікаво витрачати час на те, що він здатний передбачити, на те, що викликає бажання позіхнути. Потрібно змусити його в нетерпінні перегортати сторінки або прокручувати стрічку на сайті – тоді можна говорити про певний ступінь досягнення потрібного ефекту.
Саме в такому руслі повинна бути побудована робота автора з втіленням власного досвіду на папері або на екрані монітора. Нічого особистого – лише художнє слово, яке дає «затравку» ілюзіями, викликаючи неясне відчуття чогось до болю знайомого і близького серцю небайдужого адресата душевних і смішних, сумних і життєствердних «послань в пляшці», знайдених на широких просторах хвиль інтернету.